hvylya (hvylya) wrote,
hvylya
hvylya

не можна нити, не можна втомитись,
можна тільки кудись притулитись,
ненадовго тільки, заплющити очі,
подумати про себе "не хочу... не хочу...
ну його нафіг!" і знову побігти,
посміхаючись впевнено, нече в битві.
Цинічно зрізати, вписатися в коло,
не думати тільки, що довколо,
що простягається за межами цього кола.
Все одно не дотягнешься ти ніколи.
Просто тягнути оцю цеглину,
вперто вмуровувати її в стіну,
і не думати взагалі, просто тягнути,
через ці в’язкі, наче ропа, минути.
Перемога прийде обов’язково,
навіть за межами цього кола.
Ну, що біжимо далі, муруємо поступово?
розсуваємо межі, дивимося прямо,
просуваємося поволі, оминаємо ями,
біжимо...
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments